З нагоди 140 – річчя від дня народження Михайла Терещенка – підприємця, землевласника та мецената, представника знаменитої династії цукрозаводчиків з Глухова, колишніх козаків та чумаків – пропонуємо ознайомитися з надзвичайною книгою, написаною прямим нащадком легендарного роду Терещенків Мішелем.
Саме за свою благодійність рід Терещенків 1870 року отримав потомствене російське дворянство. В їхньому роду було встановлено такий порядок: 80 відсотків прибутку сім’ї мусить йти до благодійного фонду.
Ця книга – романізована біографія, яку внук розповідає від імені свого діда Михайла, використовуючи його записи, свідчення очевидців та архівні державні документи. Захопливі події з життя родини на тлі європейської історії кінця ХІХ — першої чверті ХХ століття він трактує зі свого західного погляду.
У ній описані перипетії долі цієї видатної людини, яка в тридцять один рік була власником одного з найбільших статків Російської імперії, депутатом Державної думи Росії, міністром фінансів, а потім – іноземних справ у Тимчасовому уряді після лютневої революції 1917 року. Він все втратив, але зумів почати своє життя з чистого аркуша і, живучи в еміграції, став одним з найбільш шанованих фінансистів світу. Ось деякі факти з життя цієї блискучої людини.
Як відомо, Михайло Терещенко очолював міністерство іноземних справ Росії, а після ганебної втечі Керенського — і сам уряд. Більшовицька влада запроторила екс-міністра до Петропавлівської в’язниці. Ленін хотів його показової страти, адже Терещенко дослідив зв’язки Ульянова з німецькою розвідкою. А врятувала Терещенка від показового розстрілу його цивільна дружина Маргарита. Вона відкупила чоловіка у Троцького за найкоштовніші в світі діаманти, які подарував їй Михайло на честь народження дитини.
Михайло Терещенко втратив усе, але спромігся почати своє життя з чистого аркуша і, перебуваючи в еміграції, став одним з найвпливовіших фінансистів світу. В Європі його називали фінансовим генієм. Терещенко став співвласником кількох успішних підприємств у Франції та в Африці, співробітничав із Віденським відділенням банку Ротшильдів. Кошти з цього банку він зумів перевести в безпечне місце за одну ніч перед аншлюсом Австрії, за що Гітлер оголосив Терещенка своїм особистим ворогом.
Ця книжка також про славну родину добродійників, яка керуючись своїм девізом «Прагненням до суспільної користі», подарувала своїй країні університети і театри, картинні галереї і храми, лікарні й притулки для сиріт…
Терещенко Мішель. Перший олігарх Михайло Іванович Терещенко (1886-1956): надзв. історія життя мого діда, як її розповіла б мені моя бабуся/ Мішель Терещенко ; пер. з фр. Т. Цимбала ; ред. О. В. Попова – К. : Ніка-Центр, 2012. – Бібліогр.: с. 249. – 255 с.
