«Ліга книжкових доброчинців» – проєкт започаткований Чернігівською міською комунальною ЦБС спільно з представниками громади Чернігова.
Метою проєкту є оновлення фондів міських бібліотек та наповнення їх якісною новою україномовною літературою.
Учасники проєкту обирають одну з книжкових новинок (українську або перекладну) та дарують її бібліотеці.
Книга описує рік із життя букіністичної книгарні в Шотландії. Ми опиняємося в крамниці із сотнею тисяч книжок, що ледве зводить кінці з кінцями. Над нею нависає примара всюдисущого Amazon, який ще дужче розростається й витісняє маленькі книгарні. У всьому цьому маневрує Шон Байзелл, який мав шаленство та сміливість придбати крамницю й долучитися до, на перший погляд, романтичної професії книгаря. Автор розповідає про найцікавіші замовлення, про невпинні суперечки з працівниками, про розмови з найрізноманітнішими клієнтами — буркунами й натхненниками, людьми, які життя не тямлять без книжок, і тими, що шукають привід посваритися.
Одна з книг -“Демократія”, авторка Кондоліза Райс – американський політик та дипломат, лідер Республіканської партії, Державний секретар США (2005—2009), Радник Президента США Джорджа Буша з національної безпеки, одна з найвідоміших політиків сучасності.
Чого можуть навчити минулі події, чим вони були і є корисні для розвитку демократії? Чи дійсно індивідуальна свобода відступає нині на другий план? Що зобов’язана давати демократія?
Книжка містить аналіз ситуації у світі, думки щодо вибору шляху країн, які розвиваються, пояснення політичних процесів недалекого минулого та їхнього впливу на наше майбутнє. Кондоліза Райс висуває ідеї, що ґрунтуються на її досвіді як політика, науковця та громадянки.
Головний символ роману – Амадока, «найбільше озеро Европи, якого немає». Вперше згадане Геродотом, впродовж кількох століть воно відтворювалось на мапах середньовічними картографами на межі Волині і Поділля, аж до свого раптового і цілковитого зникнення.
Три частини роману, три складні теми: АТО, Голокост і Розстріляне Відродження, поєднані у романі сюжетною лінією відносин чоловіка та жінки. Він – понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, тільки дивом залишившийся живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Вона – вважає його своїм загубленим на війні чоловіком і намагається відродити чи принаймні вибудувати наново його пам’ять, поєднати розрізнені клаптики понівеченої свідомости, зшити докупи спільну історію.
Авторка роману задається питанням про безслідне (чи не зовсім ?) зникнення цілих світів культури на кшталт єврейського світу в Україні до Голокосту чи культурного українського життя до винищення української інтелігенції в 1920-ті та 1930-ті роки.
Софія Андрухович писала свій третій роман протягом трьох років, від моменту задуму до реалізації ідеї пройшло 6 років. В романі багато метафор, алюзій та доль, які якимось чином змотані у клубок, хоча існують у різному часі і просторі.
Дія першої книги цієї трилогії – роману «Клавка», відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями.
Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в ганьбі і досмертних докорах сумління.
Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах.
Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.
Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.
Серед подарованих книг – бестселер Боріса Джонсона «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію».
Боріс Джонсон – британський політик, член Консервативної партії, колишній мер Лондона та екс-прем’єр-міністра Великої Британії, свого часу працював журналістом у The Times, The Daily Telegraph, The Spectator, є автором кількох книжок.
«Фактор Черчилля…» — це історія про те, як ексцентричний геній Черчилля, прем’єр-міністра Великої Британії, одного з найвизначніших лідерів ХХ століття, формував світову політику.
Аналізуючи досягнення й помилки, а також міфи, які супроводжували цю видатну постать, Джонсон зобразив Черчилля як незрівнянного стратега, людину надзвичайно сміливу, красномовну й глибоко гуманну.
Безстрашний на полі бою, один із найкращих ораторів усіх часів, лауреат Нобелівської премії з літератури, Вінстон Черчилль спростував думку, що історія – це місце дії великих знеособлених сил. Життя цього чоловіка є доказом того, що одна людина — відважна, геніальна, визначна — може формувати світовий лад.
У кожного з нас у душі йде війна між світлом і темрявою. Ніхто не живе без проблем і розчарувань. І навіть у багатої розкішної білявки є свої секрети. І у футбольного капітана, який вирізає в сорочках дірки навпроти серця, теж. У кожного з нас — своя історія, а в ній є розділи, які ми не хотіли б зачитати вголос.
«І де був той розум?..» — роман про кохання й ненависть, вірність і зраду, помсту і прощення — дивує та надихає, шокує й захоплює. І все це — водночас, саме так, як у житті.
Книги серії “Аптека ароматів” написані авторкою в жанрі підліткового фентезі. Кожна з них розповідає про окрему таємничу історію з життя дівчинки Люці. Перебуваючи на старій віллі, вона втрапила до потаємного приміщення, де на полицях аж до самої стелі вишикувалися найрізноманітніші колбочки з мерехтливими трунками всіх веселкових барв.
Проте в загадкових пляшечках чигають не лише приємні сюрпризи, а й небезпеки. І ще серед них є один флакон, який варто тримати закоркованим вічно… Захопливе та інтригуюче читання для всієї родини.
Одна з них – антиутопія «Ідеальна» Сесілії Ахерн. Це продовження роману «Таврована» і завершення цієї двотомної епопеї для підлітків.
Авторка пропонує читачам продовжити нелегкий шлях до справедливості разом з головною героїнею – сімнадцятирічною Селестіною Норт, яка отримала довічну відзнаку – тавро, коли одного разу допомогла людині. Ця відзнака обмежила повноцінне життя відмінниці, красуні, дівчини-ідеалу та відкинула її на периферію суспільства.
Проте, цей удар не зламав відважну дівчину – незважаючи на те, що вона залишилася на самоті через зраду близьких людей, Селестіна продовжила боротьбу самотужки…
Роман «Ідеальна» відрізняється неймовірною динамікою та постійною зміною локацій.
Крізь усю книгу червоною ниткою проходить думка: в житті не існує ідеалу, навіть в найідеальнішому суспільстві є свої вади, що приносять чимало страждань.
Реалістичний та переконливий образ головної героїні довів: людина лише тоді залишається людиною, якщо має право на помилку та припускається помилок – без цього немає роботи над собою та особистісного зростання.
Останнє видання – науково-фантастичний роман відомого американського письменника, виданий у 1977 році, який отримав всі три головні американські премії жанру — «Небьюлу», «Хьюго» та Локус.
За сюжетом, за мільйони років до появи людства таємнича цивілізація гічі створила дивовижні технології, зокрема космічну станцію «Брама», крізь яку їхні космічні кораблі вирушали до незнаних світів.
Прагнучи пізнати загадки гічі, надзвичайно небезпечним способом проб і помилок люди вчаться, як управляти кораблями. Панелі управління для вибору пункту призначення були ідентифіковані, але ніхто не знає, куди приведе зореліт певна комбінація параметрів або як довго триватиме політ.
Тих, хто наважується перетнути Браму, називають проспекторами. Одним з них стає головний герой Роб Броудгед.
Що відчуває людина, змушена летіти в безвість без гарантій на повернення?
Як їй здолати власний страх? Зрештою, чи не є мандрівка до осердя самого себе так само, ба навіть більш захопливою та небезпечною?
Роман перекладений багатьма мовами і має величезну популярність серед любителів фантастики.
Сучасна українська письменниця Ірина Чернова, відома під псевдонімом Люко Дашвар, з 2006 року пише свої твори виключно українською.
Працює автор на ниві драматичних романів про сучасний світ з його соціальними, політичними та особистими проблемами.
«Село не люди» — перший роман письменниці. У ньому через низку лихоліть 13-літньої Катерини показується життя людей депресивного українського села.
У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше — палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра.
Катерина — 13-річна дивчина, розбещена дорослим одруженим чоловіком, ідеалістично закохується у нього. Та, окрім педофіла, її кохає ще його син, який заради дівчини йде на безглуздий вчинок, послухавши поради друга. Дії хлопців призводять до трагічних наслідків, у яких громада звинувачує Катерину. Далі на сторінках роману розгортається трагедія за трагедією у життях головних та другорядних героїв.
Головна героїня роману своєю невинністю наразилася на сільський самосуд, від чого була змушена втекти до міста. Там вона пережила приниження від професорської родини, де її ледь не зґвалтував господар, втратила батьків, і врешті повернулася в село, щоб стати місцевою відункою.
Одна з книг – “Ночеліт” Джорджа Р.Р. Мартіна, яка свого часу отримала нагороду «Локус» як найкраща фантастична повість та номінувалась на нагороду «Г’юґо».
Повість “Ночеліт”- це захоплива історія, яка поєднує в собі таємничість космічної безодні, як у «Чужих», психологічний трилер, як у «Сяйві», і, звісно ж, неповторний письменницький талант Джорджа Мартіна.
Наукова експедиція відправляється на межу галактики, щоб вивчати таємничий вид чужинців-мандрівників. Єдиний доступний корабель – це «Ночеліт», повністю автоматизоване судно, капітан якого відмовляється показуватись пасажирам і спілкується дистанційно, навіть після того, як члени експедиції починають гинути одне за одним за нез’ясованих обставин.
Книга також містить інші оповідання та повісті з циклу «Тисяча світів», у тому числі «Пісню до Лії», що отримала нагороду «Г’юґо» 1975 року.
На небосхилі сучасної фантастики Джордж Мартін є найяскравішої зіркою. Йому належить авторство самого затребуваного фентезійного циклу останнього часу – «Пісня льоду і полум’я». Після виходу першої книги серії, «Ігри престолів», про письменника заговорили як про рятівника жанру, який підняв фентезі на якісно новий рівень. Але цей успіх приховав ранні досягнення фантаста. А тим часом всі книги Джорджа Мартіна заслуговують на увагу, тому як його талант дивно різноманітний.
Авторка має унікальну здібність зробити очевидне — неймовірним, буденне — чарівним, одноманітне — багатогранним. У кожній історії на нас чекає несподівана розв’язка, що заводить за поворот та розкриває таємницю…
Такі історії надихають, вони потрібні як ковток живої води в пустелі, щоб зміцнити віру, оновити почуття та подарувати надію...
Сім новел Мілана Кундери вперше об’єднані під спільною палітуркою у 1968 році. Вони задають настрій і тон усій подальшій творчості культового письменника.
Нестерпна легкість, із якою автор препарує життя головних героїв новел, а також почуття й долі персонажів, що їх оточують, дає змогу сприймати цю прозу водночас невимушено і з філософським самозануренням, заразом необтяжливо і сумовито, комічно й поважно.
Часом видається, наче не має особливого значення, що обирати — правду чи брехню, любов чи зраду. Життя точиться поза цими категоріями, які не здатні суттєво на нього вплинути.
Мілан Кундера — французький письменник чеського походження, драматург, перекладач. Лауреат престижних нагород: Єрусалимської премії (1985), відзнаки Гердера (2000). Номінувався на Нобелівську премію. Найвідоміший твір — роман «Нестерпна легкість буття» (1982).
Мілан Кундера належить до числа найпопулярніших письменників сучасності. Кожен новий твір письменника поповнює ряд бестселерів інтелектуальної прози та забезпечує автору почесне місце серед визнаних майстрів європейської літератури ХХ століття.
Цей роман — сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання, зраду і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
Нагороджений Центральноєвропейською літературною премією «Анґелус» (2013), перекладений англійською, німецькою, польською, чеською, російською мовами, неодноразово відзначуваний як «книжка року» (в Україні, Німеччині, Швейцарії, Польщі), «Музей покинутих секретів» по праву став візитною карткою нової української літератури.
Оксана Забужко – сучасна українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист. У своїй творчості письменниця приділяє багато уваги осмисленню української ідентичності.
Твори Забужко змогли завоювати європейські країни, а також знайшли своїх прихильників у США. У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко «Травневий іній”.
Оксана Забужко – член Асоціації українських письменників. У серпні 2006 року журнал «Кореспондент» включив Забужко в число учасників рейтингу ТОП-100 “Найбільш впливових людей в Україні”, до цього в червні книга письменниці «Let my people go» очолила список «Краща українська книга», ставши вибором читачів Кореспондента № 1.
Йоханнес Іттен (1888 — 1967) – відомий швейцарський художник-експресіоніст, дизайнер, теоретик мистецтва, найбільший дослідник кольору в мистецтві і один з провідних викладачів знаменитого Баухауза, знавець класичного та новітнього європейського мистецтва, а також філософії і культури Індії та Китаю.
Іттен розробив зрозумілу й логічну теорію кольору, написав працю «Мистецтво кольору», що стала класичною.
Книга написана на основі спостережень художника за кольором у природі і творах мистецтва різних часів і народів. Автор розбирає закономірності колірних контрастів, колірної гармонії і колірного конструювання, занурює читача не тільки в систему точних знань про колір, але і властиві кожній творчій особистості роздуми про устрій світу і людини.
Книга адресована художникам, фахівцям різних галузей дизайну, архітекторам і потрібна всім, хто так чи інакше хоче навчитися розуміти і володіти гармонією кольору.
Сьогодення вимагає припинити даремно витрачати свій і чужий час і почати змінювати світ на краще, зокрема й у галузі бізнес-технологій.
Саме завдяки книжці «Стартап без помилок» навчитися створювати прибутковий бізнес зможе будь-хто.
Можливо знайомство із концепцією Еріка Райза — успішного підприємця, викладача Гарвардської школи бізнесу, консультанта з розвитку стартапів, надихне читачів на створення власного бізнесу.
Одна з них – книга Елізабет Страут «Мене звати Люсі Бартон».
Невелика, проте емоційно насичена історія: звичний візит до лікарні стає новим розділом у стосунках матері й дочки.
Після нескладної операції лікарі не квапляться виписувати Люсі Бартон, адже її організм відмовляється видужувати. Причини хвороби Люсі невідомі, однак саме через ці ускладнення до неї приїжджає мама, з котрою героїня не спілкувалася впродовж багатьох років. Паралельно з розмовами мами та доньки в лікарні, спливають дитячі спогади Люсі, про її біде та не щасливе дитинство. Все, про що вона мріє – почути від мами, що та її любить. Люсі письменниця, яка має родину, живе в Нью-Йорку, але її весь час переслідує самотність, це ніби якась хвороба, що не відпускає її ніде й ніколи.
Це історія життя людини, котра зазнала чимало лиха в дитинстві, та не зламалася.
Елізабет Страут — відома сучасна американська письменниця та лауреатка літературних премій. Книги авторки розповідають історії, які будуються на переосмисленні духовного стану людини та її ставлення до світу.
Дебютні оповідання авторки виходять друком у журналі «New Letters». Книжки «Емі й Ісабель», «Залишся зі мною», «Олівія Кіттерідж», «Брати Берджеси», «Мене звати Люсі Бартон» та «Все можливо» роблять письменницю надзвичайно популярною, отримують схвальні відгуки від критиків і визнання серед читачів.
У 2009 році роман «Олівія Кіттерідж» приносить авторці престижну Пулітцерівську премію. У 2010 році Елізабет Страут отримує нагороду Remio Bancarella та стає першою представницею американської літератури після Ернеста Гемінґвея, яку відзначили такою премією.
Твори письменниці неодноразово були екранізовані.
«Україна Incognita» – це книга-дайджест, яка побачила вперше світ у київському видавництві «Факт» у 2002 році. Вийшла вона з позначкою «Бібліотека газети “День”» за загальною редакцією Лариси Івшиної.
До ювілейного двадцятого видання увійшли кращі статті на теми української історії, які друкувалися на сторінках газети.
Автори цих публікацій – історики, філософи, філологи, культурологи, журналісти, краєзнавці, імена яких постійно з’являються на сторінках «Дня»: В. Горобець, В. Зубар, К. Гудзик, С. Кримський, С. Кульчицький, Н. Малімон, С. Махун, В. Панченко, І. Сюндюков, С. Тримбач, Ю. Шаповал і багато інших.
Історії життя яскравих особистостей – як всесвітньо визнаних, так і маловідомих, – чиї імена уславили Україну й нерозривно пов’язані з нею.
Історія життя українського народу протягом віків, у ті епохи, коли він підносився до висот історичної творчості, і тоді, коли страждав під ярмом тотального деспотизму.
Історія духовних звершень українців – будівничих нетлінних соборів, живописців, композиторів, воїнів, поетів…
Історія тисячолітньої боротьби людей за свободу й гідне життя.
Все це разом читач знайде у цьому збірнику статей про актуальні проблеми стародавньої, середньовічної, нової та новітньої історії України, опублікованих газетою День.
Нова книжка Андрія Любки – це розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани.
«Балкани – це не лише географія і аж ніяк не чіткість. Балкани – це щось таке, що існує в голові, звідки викривлено проектується на мапу. Це сплетіння стереотипів, упереджень, суперечливих історичних обставин, геополітики й міфів, за якими розгледіти реальність вдається тільки вряди-годи»
Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік.
Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні.
Про це та інше Любка розповідає інколи з гумором, а інколи й по-науковому ретельно, долає кордони і ставить під сумнів стереотипи, знайомиться й свариться, шукає нічліг і вдає із себе словака – одне слово, робить усе, що й треба робити, шукаючи варварів.
«Коко 2.0» – це один із найоригінальніших українських романів останнього часу у якому продовжуються пригоди, що розпочалися у книжці «Моцарт 2.0».
Роман відрізняється жвавістю й дотепністю, неочікуваними сюжетними лініями та поєднує елементи пригодницької літератури із постмодерном. Наскрізною лінією виступає ідея подорожей у часі відомих людей.
У центрі сюжету – легендарна мадемуазель Шанель, творчиня маленької чорної сукні, твідового костюма, парфумів №5 та інших революційних модних штучок. Дивовижно, але її ідеї і досі не втрачають популярності.
Виявляється, що після своєї смерті Ґабріель Шанель, як і Моцарт, змогла стрибнути крізь час і простір та замешкала в Нью-Йорку ХХІ століття!
Доля підкидає геніальній кутюр’є все нові і нові сюрпризи: невгамовний Моцарт і його подруга Стася безслідно зникають. Першою ниточкою у розслідуванні стає загадкова записка, яку знаходять працівники Музею Метрополітен. Усе б нічого, але написана вона на малюнку самого Леонардо да Вінчі!
Коко Шанель розуміє, що це чудова нагода з’ясувати, як і навіщо відбуваються мандрівки у часі, що це за незрозумілі просторово-часові аномалії, а головне — хто за цим усім стоїть.
Дізнатися сутність цих аномалій можна, взявши до рук і прочитавши роман «Коко 2.0».
На сьогодні саме ця книжка є однією із найпопулярнішою у світі психологічною книжкою. Доктор Ерік Берн розкриває таємні прийоми, які керують нашим життям. Усі ми, не усвідомлюючи цього, постійно граємо в ігри – подружні та сексуальні, серйозні ігри з керівниками та суперницькі ігри з друзями, в ігри, що визначають статус та сімейні сутички.
Ерік Берн детально описує понад 120 ігор, у які ми граємо самі та у які нас залучають навколишні. А також дає поради для тих, хто хоче навчитись протистояти прийомам ігор, у які вас намагаються втягнути. Він допомагає проаналізувати нюанси поведінки, позбавитись стереотипів у спілкуванні й дає розуміння сутності людських вчинків. Це та книжка, яка допомогає відкривати нові психологічні грані у собі чи інших.
В межах проєкту Алла Бєдна також подарувала бібліотеці книги: Люко Дашвар. Покров; Юлія Чернієнко. Помста.
Роман “Ворошиловград”- твір сучасної української прози, що став кращою книгою десятиліття за версією конкурсу “Книга року Бі-бі-сі”.
Пил доріг, іржаві бензоколонки, втомлені автобуси, старі “хрущовки”… Місто, що залишилось десь поза часом. Дивні люди, які займаються дивними справами. Абсурд – та водночас “справжність” існування…
Герман повертається до містечка свого дитинства у степах Донбасу, щоб знайти зниклого брата і врятувати його бізнес.
Проте реальність виявляється хиткою, майбутнє – невизначеним, а минуле викликає надто гостру ностальгію…
Лірична і жорстка, соціальна і метафізична, меланхолійна і реалістична історія, сповнена безмежних просторів, спогадів, сновидь, мрій, джазу та духу справжньої дружби.
Одне з подарованих видань – його монографія «Формування та функціонування в Україні політичного режиму Віктора Януковича (2010–2014 рр.)»
У монографії розглянуто особливості виникнення, механізми влади та крах політичного режиму, побудованого експрезидентом України Віктором Януковичем.
За допомогою величезного масиву офіційних документів, спогадів, інтерв’ю, публікацій, засобів масової інформації розкривається політична кар’єра четвертого «гаранта Конституції» та його взаємини з іншими представниками донецького клану.
Особливу увагу приділено феномену «Сім’ї» та її перетворенню на центр генерації рішень у країні.
Детально проаналізовано внутрішні суперечності створеного Януковичем режиму та сукупність чинників, що призвели до його падіння.
Книга описує життя Алана Грінмор, який жив, як трапиться, робив, що кажуть, працюючи менеджером у агентстві з пошуку персоналу, і вірив, що від нього нічого не залежить. Поки без жодних пояснень його не покинула кохана дівчина…
Від смертельного стрибка з Ейфелевої вежі Алана рятує таємничий незнайомець, запропонувавши угоду: він навчить його керувати власним життям в обмін на зобов’язання виконувати всі його доручення. Свобода в обмін на рабство?
Виконуючі дивні та незрозумілі задання, Алан відчуватиме, що змінюється сам, починає краще розуміти колег та мотиви їх вчинків, переймається проблемами раніше ненависної фірми… І раптово зрозуміє, що не знає навіть справжнього імені свого рятівника.
Як не пропустити в житті ті можливості, які воно нам пропонує? Знайти своє призначення й зробити реальністю найзаповітніші та найсміливіші мрії?
Шлях до самореалізації та самовдосконалення відкритий кожному, треба лише обрати вірний напрямок.
На відміну від інших книжок із психології саморозвитку, бестселер Лорана Гунеля не перелік правил і вправ, а захоплива розповідь про історію життя паризького юнака, до якої хочеться приєднатися!
Повне інтриги й пригод, це керівництво з пошуку свого місця в житті, боротьби зі страхами й комплексами за особисте щастя та професійний успіх. Поради й завдання, які даватиме врятованому на межі відчаю Алану його таємничий наставник, — універсальна та ефективна методика розвитку особистості від психолога та письменника Лорана Гунеля.
Нечасто в руки потрапляє книга, яку не просто читаєш, а яка занурює тебе в абсолютно інший світ. Дуже нечасто книжка буває одночасно і смішною, і зворушливою, тому що розповідає про дитину всередині кожного з нас.
Ельзі — сім, і вона не така, як інші. Її Бабуні — сімдесят сім, і вона неймовірно шалена — якщо вважати шаленством, приміром, стояння на балконі, й обстрілювання перехожих із рушниці для пейнтболу.
А ще бабуся для Ельзи найкращий і єдиний друг. Щоночі Ельза ховається від світу в бабусиних історіях про Країну-Спросоння та Королівство Міамас, де ніхто не мусить бути «нормальним».
Та коли Бабуня помирає й залишається жити лише в листах, написаних до тих, перед ким вона відчувала провину, — ось тоді й починається найбільша Ельзина пригода…
«Моя бабуся просить їй вибачити» — книжка про життя: сумне й смішне, болюче й захопливе водночас, а також про одне з найважливіших прав людини — право бути інакшим.
Фредрік Бакман — шведський блогер, журналіст і письменник, книжковий дебют якого відбувся 2012 року.
Його романи «Чоловік на ім’я Уве» (екранізація роману отримала Оскар у 2016 році), «Моя бабуся просить їй вибачити» та «Брітт-Марі була тут» перекладені двадцятьма п’ятьма мовами світу.
Книжка «Моя бабуся просить їй вибачити» стала бестселером у США, Німеччині, Норвегії, Ісландії, Південній Кореї та Японії. Всього у світі продано вже близько двох мільйонів примірників цього роману.
Джордж Клейсон (1874–1957) — американський бізнесмен і письменник. Заснував картографічну компанію Clason Map та опублікував перший атлас шляхів Сполучених Штатів і Канади.
У 1926 році видав збірку притч про фінансовий успіх «Найбагатший чоловік у Вавилоні». Книжка швидко поширилася серед працівників банків і страхових компаній і незабаром набула популярності серед мільйонів читачів.
Що може розповісти про фінанси книжка, написана в 1920-х роках? Виявляється багато чого, якщо йдеться про дивовижну збірку притч Джорджа Клейсона, у якій він подає основи поводження з грішми.
Змінилися часи, замість золотих монет з’явилися паперові купюри й картки для виплат. Але і нині гроші підкоряються тим самим законам, що діяли шість тисяч років тому, коли у Вавилоні жили найзаможніші люди.
Давні вавилоняни знали, як заробляти й примножувати статки. Так вони перетворили своє місто в найбагатше у стародавньому світі. Вони розуміли цінність грошей, тож застосовували розумні фінансові принципи, щоб забезпечили собі те, до чого прагнемо ми всі, — заможне майбутнє.
Завдяки цій книжці кожна людина може відкрити для себе закони грошей, збагнути, чим живе світ фінансів, та поглянути на речі по-новому. Цю збірку притч, стилізованих під вавилонські історії, ще називають посібником із фінансової кмітливості.
На відміну від традиційних підручників, книга написана просто й захопливо, без складних термінів і нудних розділів.
Щоб зрозуміти і втілити написане, не треба мати економічну освіту.
Ця книжка — історія трьох поколінь сім’ї Вітшенків, розповідь про кумедні моменти, зворушливі сімейні традиції і кохання на все життя.
Водночас вона про самотність, швидкоплинність, непорозуміння між близькими, про те, що у будь-якої монети — і справжньої, і фальшивої — є зворотний бік.
«Блакитне мереживо долі» — розповідь про типову, на перший погляд, американську родину. Ред, Еббі та їхні четверо дітей — дружна й весела сім’я, вони живуть у великому будинку з красивою верандою. Здавалося б, мрія, а не життя. Але диявол ховається в деталях.
Авторка має здатність перетворювати звичайні й буденні ситуації на захопливі і глибокі сюжети та дає зрозуміти: не буває простих пересічних родин, у кожної знайдуться сімейні таємниці і неймовірні історії — лише придивіться до мережива їхньої долі.
Енн Тайлер — американська письменниця, лауреатка Пулітцерівської премії 1988 року за роман «Уроки дихання», ще три книжки авторки було номіновано на цю престижну премію.
У 2012 році газета The Sunday Times відзначила Тайлер нагородою за літературну майстерність. За стилем письма Тайлер часто порівнюють з Джоном Апдайком і Джейн Остін.
«Блакитне мереживо долі» — двадцятий роман Енн Тайлер, що увійшов в короткий список Букерівської премії, а також визнана бестселером New York Times.
Роман «День гніву» блискучого, хоч і вельми контроверсійного, українського письменника-еміґранта Юрія Косача (1908–1990), племінника Лесі Українки, — вочевидь, найталановитіше белетристичне відображення бурхливої епохи Хмельниччини в українській літературі.
Написаний у Німеччині протягом 1947–1948 рр. і практично невідомий сучасному українському читачеві, цей високомайстерний роман змальовує яскраву картину вибуху всенародного повстання під проводом гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького 1648 року.
Як пише в післямові до цього видання Марко Роберт Стех, відображення Косачем «козацько-української революції» ХVІІ ст. надзвичайно модерне і на диво співзвучне з нашим часом, оскільки віддзеркалює численні паралелі з українською Революцією Гідності ХХІ ст.
Роман “Драбина” – друга книжка авторки. Вона вийшла у Видавництві Старого Лева в березні 2023 року, як і попередня книжка, що стала бестселером – “Спитайте Мієчку” (2021 року).
Головний герой – Толік, який працює айтівцем і живе в Іспанії, куди він виїхав задовго до 2022 року. Він щойно здійснив головну мрію свого життя: купив будинок, де все буде так, як хоче лише він, та ще й у чотирьох тисячах кілометрів від усієї своєї надокучливої родини.
Однак війна перевернула все, і на голову йому звалилась рідня: мама, одноногий дядько, далека родичка зі своїм слинявим песиком, сестра з депресивною подругою і навіть котячі свекруха й невістка.
У той час, коли в Україні розносить вибуховими хвилями вікна, гинуть сотнями й тисячами люди, у будинку Толіка війна не окопна, вона отака, життьова: у деталях побуту людей, які намагаються в чужій країні створити свою тимчасову домівку із запахом помідорів.
Тут є та нестерпна простота повсякдення людей, душі яких — вдома, в Україні. Але війна — весь час з ними. Вона — як та драбина, яка має багато щаблів, висот і вимірів.
Франція, повоєнний час, місто-курорт Віші, що славиться своїм культурним життям…
Мальовнича природа, води, що відновлюють сили, справжня розкіш і довгоочікуваний мир – у таких умовах ніяк не могло обійтися без яскравого, полум’яного почуття, що спалює все на своєму шляху!
Почуття, невичерпного і вибухонебезпечного за своєю силою, що виникло… між людьми, які через різницю в соціальному становищі не можуть бути разом. Та невже неможливо обійти соціальні засади і відвоювати у світу право на особисте щастя?
На ці запитання відповідає автор роману про кохання між герцогом і звичайною дівчиною, що гідний називатися найкрасивішою історією нового століття.
Пристрасть і ревнощі, жаркі зустрічі й болісні розставання, любов і пекуча ненависть – все це чекає на читача в романі “Час змін”, разом із яким ви відчуєте всю палітру почуттів на собі, переживаючи кожну емоцію разом із героями твору.
Його боялись вороги і ненавиділи свої.
Його проклинали московити і зраджували українці.
Він двадцять довгих років виношував свій найзухваліший план, а йому забракло кількох днів.
Ким він був: мудрим правителем чи сліпим поводирем?
За які свої гріхи просив прощення в останні миті життя?
Яку грішну любов беріг, наче найдорожчий скарб?
Роман описує найдраматичніші дні життя гетьмана Івана Мазепи та найстрашнішу катастрофу в історії України.
Захоплююча історія починається далекого 1714 року у Франції, коли одна дівчина укладає фаустівську угоду, щоб отримати вічне життя.
Але угода виявляється прокляттям: тепер її забуватимуть усі, кого вона зустріне на своєму шляху.
Так починається неймовірне життя Адді Лярю, її приголомшлива подорож століттями і континентами, історією і мистецтвом, під час якої вона шукає способу залишити слід у світі.
Проте одного дня, триста років по тому, все змінюється, коли Адді в одній непримітній книгарні натрапляє на юнака, який пам’ятає її ім’я.
Вікторія Шваб (Victoria Elizabeth Schwab, 1987) – американська письменниця, авторка бестселерів № 1 за версією New York Times та понад двадцяти книг, включаючи відомі серії «Відтінки магії», «Лиходії», «Кессіді Блейк» і міжнародного бестселеру «Незриме життя Адді Лярю».
Її роботи отримали визнання критиків, перекладені більш ніж двома десятками мов і показані на телебаченні та в кіно.
Переможиця щорічної програми нагрод Goodreads Choice Awards у 2018 році за найкращу наукову фантастику для фільму Vengeful та у 2022 році за найкраще молоде фентезі та наукову фантастика для Gallant.
Одна невдача тягла за собою іншу, невпевненість росла — і ось успішна дизайнерка перебивається випадковими заробітками і боїться співбесід. У Сюзанни професійне вигорання, депресія й тривожні стани. Хтозна, як склалось би її життя, якби одного дня вона не зустріла його — уважного, харизматичного, розумного чоловіка. Молоде подружжя переїжджає у власний високотехнологічний будинок, сподіваючись нарешті знайти спокій та щастя. Але в їхньому домі з’являється хтось третій — робот на ім’я Кейт. І все перевертається з ніг на голову.
На перший погляд, це історія робота, який буде робити капості головній героїні, а їй потрібно буде захищати себе та сімейний затишок.
Але розповідь в книзі йде про набагато страшніше та поширене у суспільстві явище – про аб’юз, який непомітно, крок за кроком руйнує життя тисячі жінок.
Насправді цей роман не про машини, а про людей, скалічених жінок та чоловіків, про сім’ї, що страждають і втрачають дітей, про материнство, яке може бути безжальним, та про мрії, які можуть бути реальними.
В цьому романі всі персонажі травмовані, тому що авторка порушує не лише проблему аб’юзу і деспотичного впливу чоловіків на жінок, а й проблему владних жінок, які хочуть контролювати свою сім’ю настільки, що вони раз за разом травмують свою рідню.
Це сумна і водночас важлива книжка для кожного із нас. Адже у житті ми всі зламані, як би ми не хотіли це визнавати і прикриватись посмішками.
«Вибір. Прийняти можливе» була опублікована у 2017 році, став світовим бестселером.
Авторка книжки – американська психотерапевтка Едіт Еґер, яка пережила Голокост і пройшла через страшний нацистський концтабір Аушвіц, коли їй було 16 років. Там вона втратила батьків, а їй із сестрою вдалося вижити.
Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над тим, щоб зцілитись від травми.
Книга є вражаючим викладом досвіду авторки.
У цій книжці історія її перебування у концтаборі та її звільнення, історія самозцілення та яку роль у цьому процесі відіграв Віктор Франкл, психотерапевт і теж вцілілий у Аушвіці, а також це історії її пацієнтів, яким вона допомогла пережити скрутні моменти.
Як наголошує сама авторка – ніхто не може уникнути страждань у своєму житті, але кожен має вибір, як вийти з таких ситуацій — як жертва чи той, хто вцілів.
Ця книжка саме про те, як дійти до такого вибору, як звільнитись від травм.
«Це універсальне послання про надію та можливості для всіх, хто намагається звільнитися від болю та страждань.
Читачі та читачки що перебувають у полоні нещасливого шлюбу чи деструктивної родини, чи роботи, яку ненавидять, чи за колючим дротом переконань, якими себе обмежують, у пастці яких застряг їхній розум, дізнаються з цієї книги, що вони в змозі обрати радість та свободу незалежно від обставин» .
Філіп Зімбардо, психолог, автор бестселера «Ефект Люцифера».
Книга «Безчестя» – найпопулярніший роман загадкового південно-африканського письменника Джона Кутзее.
Завдяки цьому проникливому твору автор отримав Нобелівську премію та визнання широкого загалу читачів.
Серед багатьох морально-філософських питань, які зачіпає письменник у своїй праці, найактуальнішою у всі часи залишається дилема: що робити, коли життя кидає тебе на своє узбіччя – починати все з нуля чи так і залишатися нулем?
Професор Девід Лур’є не справляє враження на студентів, які мало цікавляться англійською літературою ХІХ століття. У свої п’ятдесят два він уже двічі розлучений, однак не втрачає інтересу до жінок і шукає можливості задовольнити інтимні потреби.
Рідко буває семестр, коли він не закохується в котрусь зі студенток. Проте інтрижка з Мелані Ісаакс вибиває його з усталеного ритму й веде до незворотних змін. Професор переїжджає до доньки в село, де й починається новий, надто складний етап у його житті…
Джон Максвелл Кутзее втягує читача у вир моральних дилем та вічних питань, пропонуючи знайти виправдання для безчесного вчинка головного героя.
Професор і так вже покараний – долею, життям та постійними запитання до себе та оточення, що не дають йому спокою.
Роман «Безчестя» насичений суперечливими думками, відчуттям безвиході, що викликає потужний емоційний сплеск читача. І серед цієї безглуздості життя найяскравіше змальована байдужість – те, від чого стає найстрашніше.
Одна з них – книга «Бестіарій», яка нещодавно вийшла українською мовою (переклад з іспанської А. Лактіонової та І. Адруг).
«Бестіарій» — перша книжка арґентинського письменника Хуліо Кортасара, яка складається з восьми окремих історій.
В оповіданнях цієї збірки йдеться про буденні події, які непомітно переходять у вимір незвичайного: дім маленької родини стає місцем моторошного вторгнення.
А в іншому будинку ціла родина співіснує з тигром.
Біль голови в мешканців околиці межує з мареннями, в яких з’являються невідомі істоти.
Дівочий щоденник стає мостом між Буенос-Айресом та Будапештом.
Молода дівчина чаклує над цукерками і лікерами в очікуванні нареченого.
Двоє чоловіків намагаються віднайти померлу подругу серед нічної мілонґи.
Присутній в кожному оповіданні ефект здивування додає гостроти до невимовної насолоди читання «Бестіарію».
Кортасарові історії мають рідкісну властивість — роблять читача співучасником, безпосереднім спостережником усіх подій.
Ці вісім історій — приклад унікального кортасарівського стилю: витонченого, потужного й захопливого.