Щорічно 24 травня в Україні відзначається День слов’янської писемності і культури, приурочений вшановуванню пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які були слов’янськіми просвітниками та проповідниками християнства, творцями кириличної абетки, першіми перекладачіами богослужбових книг слов’янською мовою.
Цього року виповнюється 970 років з часу написання найдавнішої точно датованої кириличної книги – давньоруського Остромирового Євангелія (1056–57 рр.).
Тисячолітнє Остромирове Євангеліє належить до величної спадщини України та українського народу і є унікальною пам’яткою української мови, письменності та культури. Ця кирилична пам’ятка вважається найстарішою рукописною книгою Київської Русі.
Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Переписували та оздоблювали славетний манускрипт церковнослов’янською мовою зі староболгарського оригіналу у скрипторії Софійського собору (м. Київ). Робота над рукописом тривала 6 місяців і 22 дні, а саме: з 21 жовтня 1056 р. по 12 травня 1057 р.
Свого часу відомий вітчизняний науковець Іван Огієнко зазначав, що «велика цінність цієї пам’ятки, перше всього, в тім, що вона датована. Це єдина поміж усіма іншими давнішими пам’ятка, що має т. зв. книжковий літопис».
«Остромирове Євангеліє» – це Євангелія-апракос», що містить євангельські тексти, які читають у неділю та свята.
Згідно з давнім візантійським звичаєм, книга відкривається зображенням автора – євангеліста Іоанна зі своїм учнем Прохором.
Окрім ще трьох мініатюр із зображеннями євангелістів та заставок рукопис прикрашають близько 300 заголовних літер-буквиць, жодна з яких не повторюється та містить зооморфні елементи – голови хижих птахів або фантастичних химер. Усі художні елементи пам’ятки розписані фарбами і золотом.
Текст у книзі розміщується у два стовпці. Книга складається з 294 аркушів (розміром 30х35см), що зшиті в зошити.
Відомо, що рукописні тексти не мали проміжків між словами, не існувало й розділових знаків. Були окремі позначки на місцях, де читач міг би зупинитися під час читання вголос. У Григорія, писаря «Остромирового Євангелія», був свій авторський розділовий знак у вигляді гори Голгофи: кутаста дужка з хрестиком на вершині.
У кінці книги є післямова писаря – диякона Григорія. У ній переписувач докладно розповів про обставини її виготовлення і дату написання.
Книга вважається пам’яткою української мови, бо «Остромирове Євангеліє» містить просто вражаючу кількість слів і мовних форм, які донині живуть в українській мові і які незаперечно свідчать про українську редакцію церковнослов’янської мови Остромирового Євангелія і – відповідно – про тисячолітню давність української мови.
Матеріали «Остромирового Євангелія» були використані, в певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов’янської мови.
У фонді Центральної бібліотеки ім. М.М. Коцюбинського зберігається факсимільне видання «Остромирового Євангелія», надруковане у 1988 році до 1000-ліття хрещення Русі.
Кожен охочий має можливість ознайомитись з унікальною кириличною пам’яткою світової культури ХІ століття, пам’яткою української мови, писемності та культури в читальному залі бібліотеки щоденно, окрім неділі, з 10-00 до 18-00.
Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система
