Цього року виповнюється 120 років від дня народження Марка Вороного, українського поета доби розстріляного відродження.

Моя отчизно!
Знаю я, тобі 
Судилась крізь війну в віках дорога. 
Ти Бога бачила, такого Бога, 
Що віти опустилися в журбі...

Народився #Марко_Вороний 18 березня (за новим стилем) 1904 року в Чернігові у родині славетного поета Миколи Вороного. Мати Марка – донька поета Миколи Вербицького, одного з авторів тексту гімну «Ще не вмерла Україна». Хрещеним батьком хлопця став класик української літератури Михайло Коцюбинський.

Писати юнак почав під час навчання в Чернігівській гімназії. Подальшу освіту здобував у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка та Інституті народної освіти.

Марко Вороний від 1925 року друкував свої твори у львівських журналах під псевдонімом Антіох, а з наступного року – під своїм ім’ям у часописах «Червоний шлях», «Глобус», «Життя і революція».

1930 року поет видав збірки для дітей «Будівники», «Коники», «Носоріг», «Ставок», «Червоні краватки», а 1932 року побачила світ збірка віршів «Форвард». Також Марко Вороний перекладав з німецької, італійської, французької, івриту.

З боку офіційної критики поет зазнав цькування. В «Літературній газеті» його назвали типово буржуазним поетом, «для якого наша класова боротьба є не що інше, як гра в футбол». Щоб уникнути репресій, Марко Вороний виїхав до Москви, де маже рік працював у редакції журналу «Наши достижения».

1934 року заарештували батька Марка – Миколу Вороного. Син поїхав до Києва, вимагав перегляду справи, але марно…

У лютому 1935 року «Літературна газета» надрукувала ще одну розгромну статтю, де було сказано, що збірка «Форвард» служить класовому ворогові радянської країни та його народу.

Наприкінці березня Марка Вороного заарештовують та засуджують на 8 років виправно-трудових таборів.

9 жовтня 1937 року «особливою трійкою» УНКВС по Ленінградській області було винесено вирок – розстріл.

З 27 жовтня до 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) було розстріляно 1111 в’язнів Соловецького виправно-трудового табору, серед яких було багато видатних діячів культури України. Марка Вороного розстріляли 3 листопада.

1958 року поет був реабілітований, справу припинили за відсутністю злочину.

СЛОВО.
Настали ночі темні і глибокі,
і в тиші вогкій туляться сади.
Спадають німо в течію води
і листя, і зірки мільйони років.
Куди у тьмі не йди, не чутно кроків,
в таємній тиші губляться сліди..
А десь над вами, села й городи,
підводиться Господень зір стоокий.
Так ми життя хвилинне проживем,
калейдоскоп одвічних наших тем
розібʼється об чорну тайну ночі.
Одно лишає нам хаос розлук:
в широкій ніжності відкриті очі
І Слово, роджене з блаженних мук.

Підготувала провідний бібліограф бібліотеки ім. М. Коцюбинського Олена Рахно.

Література:

Волощук О. Реабілітований. Посмертно… / О. Волощук // Сіверщина. – 2005. – 21 січня. – С. 11.

Демченко Т. Марко Вороний / Т. Демченко, В. Савенок // Реабілітовані історією : Чернігівська область. – Кн. 2. – Чернігів : РВК “Деснянськк правда”, 2010. – С. 547-554.

Довга І. Чернігівці у розстрільних списках Соловків / І. Довга // Сіверянський літопис. – 2009. – № 1.- С. 67-70.

Ковалів Ю. Наталя Забіла. Василь Чечвянський. Марко Вороний : літературні сілуети / Юрій Ковалів // Слово і Час. – 2019. – № 3. – С. 82-91.

Навчаючись в чернігівській гімназії, Марко Вороний почав писати поезії // Світ – інфо.- 2019. – 6 червня. – С. 12.