Райський відпочинок на безлюдному острові — одна із найрозповсюдженіших мрій. Зазвичай люди уявляють собі бездоганно чистий пісок, крилаті пальми, ласкаві океанічні хвилі, прозору воду. Жодних небезпек і дискомфорту. Лише єднання з величною природою. Про таку подорож мріяла героїня твору “Остров’янка” Кіра.
Молода жінка відчула втому від тривалих випробувань у межах родини, рутинних стосунків з хлопцем, нецікавої роботи. Вистачило героїні одного тригеру у вигляді стильної брендової валізи в вітрині модного магазину, щоб продати успадковане майно й придбати путівку в навколосвітню подорож на круїзному лайнері.
Задумане здійснилося, і жінка вирушила в мандрівку із сотнями людей з різних країн світу. Однак обставини під час подорожі склалися так, що Кіра врешті опинилася на безлюдному острові посеред Тихого океану покинутою. Тривали години, дні, тижні. Кіра зрозуміла, що має за будь-яку ціну вижити. Так вона стала остров’янкою…
Цей твір має особливий шарм. Зрозумілий сюжет, природний плин часу, описи самотньої людини на тлі розкішного лайнера, а потім — дикого острова, де в будь-якому куточку чекає небезпека. Але ключове — це несподіваний поворот сюжету, який робить роман таким, що неодмінно запам’ятається. Він робить “Остров’янку” такою собі казковою історією для дорослих. Тут є деякі моменти, що виходять за межі реального та логічного. Але вони лише прикрашають твір.
Цитати, що передають дух твору:
“Мене вразила дивовижна синява Карибського моря, бо звикла до моря світлого, ледь зеленого, а взимку або під час шторму — сірого. Тут же море було дивовижного кольору — темньо-синього, воно здавалося глибоким і, на мій погляд, моторошним. Нічого не проглядалося в цій воді, і відразу ж виникали думки про небезпеку, що таїться в глибинах, — акул, гігантських восьминогів, медуз.
“ — Любиш океан? — Дуже. Виросла на березі моря, і без моря почуваюся неспокійно. Море завжди було для мене чимось на кшталт лікаря. Свого часу, у дитинстві, коли мені було погано або сумно, я йшла до моря та говорила з ним, як із живою істотою. І клянусь, воно мене слухало!”
На сторінках “Остров’янки” читач не лише поринає у світ природи. Основна тема — людина на самоті, позбавлена основних благ цивілізації. Відсутність здобутків технічного прогресу, спілкування, повсякденних обов’язків, пов’язаних із роботою, амбітних планів змушують людину зустрітися із самою собою та кинути всі моральні й фізичні сили на елементарне виживання. Вільний від цивілізації самобутній острів виявляється в’язницею. Героїні доводиться перемогти її, розкривши всю внутрішню силу. Адже лише таким чином можна триматися за головну цінність — життя.
За можливість почитати книгу вдячна ЦБ ім. М.М. Коцюбинського Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи.