Щорічно в кінці травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства.
28-31 травня 100 років тому у 1925 році в Харкові розпочала роботу Перша Всеукраїнська конференція з краєзнавства, на якій було утворено Український комітет краєзнавства, що ознаменувало об’єднання і консолідацію усіх краєзнавчих сил України – організацію, майже всіх членів якої згодом, у період сталінських репресій, розстріляли.
Цю дату вважають офіційною датою початку організаційного становлення краєзнавчого руху в Україні. Від неї веде відлік своєї історії і Національна спілка краєзнавців України, відроджена у 1990 році. Це свято дослідників історії сіл і міст України, людей, які популяризують історичну і культурну спадщину рідного краю, які залюблені у свою маленьку Батьківщину.
Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. У час постійних воєн краєзнавці-літописці та кобзарі часто були чи не єдиними трансляторами знань з історії та героїки України, а в часи 300-літньої російської окупації хранителям минувшини вдалося зберегти духовні та культурно-історичні зв’язки між поколіннями українців.
На відміну від багатьох інших країн, в Україні краєзнавство набуло особливого поширення, починаючи з 1960 років. Свідченням цьому є 26-томна «Історія міст і сіл», видана ще в радянський час, та тисячі видань з історії населених пунктів України, що вийшли друком за 30 років незалежності.
Краєзнавство в бібліотеках завжди було і на сьогодні залишається пріоритетною сферою діяльності. Адже саме краєзнавча діяльність дозволяє виділити бібліотеку з числа схожих, зробити її унікальною, особливою. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. Основою краєзнавчої роботи бібліотек є формування фондів краєзнавчої літератури.
Краєзнавчий фонд бібліотеки ім. М.М. Коцюбинського – це не лише художня література місцевих письменників, поетів, а вся література, документи, матеріали, що охоплюють всі аспекти життя Чернігівщини. Це статистичні, демографічні, етнографічні матеріали, література про природу, клімат, ґрунти, специфіку землеробства, охорону середовища та ін. Краєзнавчі видання виділені в окремий фонд. В читальному залі збираються цінні видання, книги з автографами і ті, що надходять до бібліотеки в єдиному примірнику. Значна роль у краєзнавчих джерелах інформації належить видатним людям краю. На сайті Центральної бібліотеки ім. М. М. Коцюбинського знаходяться бази даних: «Видатні постаті Чернігівщини», яка містить інформацію про видатних земляків та діячів краю, їх фото та список літератури; «Мій край – моє натхнення», де збирається поезія, пісні про місто Чернігів та прозові твори, події в яких відбуваються чи якимось чином пов’язані з Чернігово-Сіверським краєм.
Значне місце у краєзнавчій роботі мають краєзнавчі виставки, зустрічі з відомими людьми краю, народознавчі свята. 26 років поспіль на базі Центральної бібліотеки імені М. М. Коцюбинського проводиться літературний конкурс «Книга року», який сприяє виявленню кращих творів друку, пов’язаних з Чернігівщиною, популяризації знань з історії рідного краю. Нещодавно пройшло нагородження лауреатів 2024 року.
Щиро бажаємо всім краєзнавцям, «зберігачам історії» здоров’я, сил та натхнення продовжувати вашу почесну місію у справі популяризації знань з історії рідного краю та в збереженні історичної та культурної спадщини України!