Якщо в дорослому віці захотілося прочитати щось із повчальних казок, які поєднують красу чарівної природи Скандинавії, магічний реалізм на тлі буденного життя звичайних людей, надтонку межу дивовижного та реального, повчальний зміст, вибирайте “Сагу про Єсту Берлінґа”.
Це твір, що складається із 36 новел, пов’язаних одна із одною. Перекладала текст на українську зі шведської мови Ольга Сенюк.
Головний герой, навколо якого розгортається сюжет – священик Єста Берлінґ, якого парафіяни вигнали із церкви за пияцтво. Це поет, мрійник, привабливий молодий чоловік. Принижений, він вирішує розпрощатися із життям, але наостанок заходить у шинок, де зустрічає Маргарет Сельсінг, або «майориху з Екебю». Ця жінка одного разу була проклята власною матір’ю за те, що зрадила некоханого чоловіка, з яким примусово взяла шлюб.
Майорихв запрошує Єсту доєднатися нахлібником до кавалерів — чоловіків, що живуть її коштом та витрачають час лише на гуляння. Колишній священик погоджується, і одного разу в Святвечір розігрує перед кавалерами чудернацьку сцену із…чортом, який був насправді відомим серед місцевих лиходієм, посланцем диявола у людській подобі. Він запевняє, що підписав з майорихою угоду, і жінка отримала 7 рудень, натомість щороку зобов’язується дарувати чорту по одній кавалерській душі. Нахлібники повірили і заради порятунку себе підписують з чортом іншу угоду. Вони зобов’язуються віддавати йому на один рік душу майорихи та натомість будуть розпоряджатися її маєтком. Якщо впродовж цього часу не вдадуться бодай до одного благородного вчинку, чорт назавжди позбудеться влади над майорихою та кавалерами. Але у цей же Святвечір чоловік майорихи дізнається про зраду дружини, виганяє її та передає керування маєтком у руки кавалерів. Ображена жінка передбачає зло для всіх присутніх.
І з цього моменту активно розгортаються події у житті Єсти та всіх, хто зустрічається на його шляху.
Головний герой — людина, яка здатна як на шляхетні чистосердечні, так і на злі ганебні вчинки. Через них шукає шлях до людей, які його оточують, та поступово підходить до головного вибору в житті.
Читати про пригоди Єсти доволі цікаво. Але важливо не заплутатися в численних героях та іменах. З більшістю із них читач мандрує із новели в новелу. Всі події розвиваються у живописній дивовижній місцині, повної первозданної чистоти й небезпек, які дуже жорстокі до невдячних людей.
Твір із новел містить завжди актуальні теми людського життя, пов’язані із вибором, мораллю, відповідальністю за власні вчинки й слова, межею добра й зла, непоправними збитками, що наносить людині війна.
Цитати:
“О кавалери, кавалери, чи хто з вас пам’ятає, що це Різдвяна ніч? Це ж якраз янголи співають пастухам на полі. Тепер діти лягають у ліжечка і тривожаться, щоб міцно не заснути й не просвятої проспати святої утрені. Скоро засвітять різдвяні свічки в бруенській церкві, а десь далеко, в лісовому курені, юнак ще звечора нагодував ялинкових скріпок, щоб освітлювати своїй коханій дорогу до церкви.”
“Ну а господиня, звичайно, ще не встала. Лежить і читає романи, як кожного дня. Не створений той янгол для праці.”
“Аж подумати страшно, що така тяжка біда впала на того, хто недавно тішився найвищою шаною! Що так легко можна впасти в найглибшу безодню! Чи ж не жахлива штука — життя? Хто пливе по ньому на безпечному човні? Навколо нас вирує лихо, мов розбурхане море, он як жадібно хвилі лижуть облавок човна, он вже його полонять! О, нема за що вчепитися, нема твердої землі, певного човна, скільки око сягає — чуже небо над безмежним океаном лиха!”
“Страх — то чарівник. Він сидить у темному лісі, співає людині на вухо чарівних пісень, а серце її сповнює моторошними думками. Через це й опадає людину гнітючий страх, що обтяжує її життя і притьмарює навколишню осяйну красу. Природа, мовляв, злостива, підступна, як сонна гадюка, їй не можна довіряти.”
“Піраміди давлять землю, Вавилонська вежа проколола небо, з пилу й пороху здіймалися храми і сірі фортеці. Та чи лишиться навіки хоч одне з того, що створили руки людські? О люди, покиньте кельму і глину! Накрийте собі голову малярським фартухом, ляжте і будуйте вві сні чудові замки! Навіщо вашій душі замки з каменю й цегли? Вчіться споруджувати вічні замки в снах і мріях!”
“З давніми переказами треба бути обережному, як з прив’ялими трояндами: вони легко гублять пелюстки, коли їх занадто пильно досліджувати.”
“Життя суворе, природа теж сувора, але на те й створені мужність і радість, щоб опертися тій суворості, а то ніхто б не годен був її витримати.”
“Сага про Єсту Берлінґа” — це наповнений барвами твір для неквапливого вдумливого читання взимку. Принаймні тут є сніг, мороз, книга, а не оце все, що у нас зараз!
Твір можна перечитувати кілька раз, я гадаю, та постійно знаходити щось нове для себе. Це гідний вибір, якщо душа потребує казок про вічне та актуальне в усі часи.
Єдине, що засмутило — неякісна робота коректора. На жаль. Увагу від сюжету відвертали якісь незрозумілі розділові знаки там, де їх не має бути, слова з великої літери посеред речення.
Гадаю, що новенькі книжки від “Лабораторії” не містять таких проявів байдужого ставлення до роботи над текстом.
Дякую Читацький клуб бібліотеки ім. М. Коцюбинського “Між рядків”Інна Адруг за чудову ідею!