“Цілодобова книгарня містера Пенумбри” стояла у мене на полиці років п’ять, і ось я до неї врешті дісталася.
Сюжет цікавий.
У Сан-Франциско діє цілодобова книгарня, яка працює ще й як бібліотека. Але книжки в ній зашифровані, а читають їх члени таємного товариства. Й ось туди приходить новий працівник і знічев’я розгадує одну із загадок книгарні, а відтак – встрягає в більш масштабне розслідування.
Виявляється, що це товариство дуже давнє, має відділення по всьому світу і займається розшифровкою головної книги життя італійського першодрукаря Альда Мануція, бо вірить, що у ній зашифрований рецепт безсмертя. П’ять століть розшифровує-розшифровує й ніяк не розшифрує.
Не важко здогадатися, що зробить це врешті головний герой, тобто новачок, якому щастить. Але і йому доведеться добряче потрудитися.
От до чого я не була готовою, беручися за книжку про книгарню, це до того, що вона наполовину буде про комп’ютерні технології. Бо ж герой не дурень, аби розшифровувати кустарним способом, як це робило товариство п’ять століть поспіль.
Він спочатку сам створює програми, а потім залучає цілу компанію Google, бо там працює його дівчина. Щоправда, їхня віра у всесильність “великого ящика” провалилась, бо Альд Мануцій теж був не дурень. Тож довелося герою використати ще креативніший підхід. Ну далі вже не розкажу .
Взагалі “Цілодобова книгарня містера Пенумбри” просто напхом напхана всілякими цікавинками. Шрифти, друкарські верстати, комп’ютерні програми, моделювання декорацій, музеї, музейні сховища, книжкові пірати, хакери, археологи, кого і чого там тільки немає.
Окрім книгарні. Ну що ж, зате не нудно.
Сподіваюся, все більш-менш відповідає дійсності окрім історії з пуансонами (формами для відливання шрифта). Бо там цілу детективну лінію замутили на основі того, що нібито неможливо відтворити шрифт без цих пуансонів, які зробили ще в 15 столітті.
Але це безглуздя, бо у них були готові літери, а з готових літер легко зробити нові форми. Тим дивніше, що креативність героїв просто не має меж, але ж тут їм знадобилися саме ті старовинні.
У відгуках до книжки написано, що вона неймовірно смішна, а це вірна ознака, що мені буде геть не смішно. Хоча автор старався. Один раз я посміхнулася. Тим не менш, вона справді дотепна і винахідлива, динамічна, не нудна, дивакувата. Саме те що треба на святкові вихідні (якщо вони є).
Якщо зацікавило, то книжку можна взяти в Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система .
Інна Адруг.