Ганна Матвеєва

Життя кожної людини зіткане з її вчинків. Деякі з них отруюють подальші роки й змушують будувати своє майбутнє під непоборним тягарем почуття провини та розпачу.

Але чи можна на всі 100% мати впевненість у скоєнні зла саме тобою, якщо в фатальний момент у твоєму оточенні була щонайменше одна людина, чиї думки й наміри фізично неможливо читати й переживати, немов власні?

Звичайно ж, ні. І саме про це відомий психологічний гостросюжетний трилер “Запит на дружбу”.

Одного разу Луїза, ключова героїня цієї історії, отримує у Facebook запит на дружбу від однокласниці Марії. Наче б звичайна для сьогодення справа, але ні — Марія загинула під час випускного вечора, і сталось це понад 25 років тому.

Чийсь недоречний і несмішний жарт зі створенням фейкового облікового запису? Луїза спочатку так і подумала, допоки не “фейк” не почав надсилати загадкові повідомлення, які виявилися попередженнями й погрозами, що впевнено втілювалися в реальність.

“Вона надто довго ігнорувала минуле, але зараз уперше починає розмірковувати над тим, чи зможе вона ігнорувати його до скону. Минуле живе в ній, як пухлина чи паразит. Може, саме зараз час спробувати осягнути його, витягти на світло, дослідити. Зустрітися з ним віч-на віч. Може лише повернувшись у минуле, вона отримає змогу рухатися у майбутнє.”

Якщо шукаєте гостросюжетну історію, де акцент зробили на психологічній складовій кожного героя, рекомендую “Запит на дружбу”.

Тут не лише несподівано розгортаються події. Найкраще, на мою думку — фінал історії, який складно передбачити. Якщо розказуватиму, чому так, можна дійти до спойлерів, однак їх я завжди уникаю у відгуках.

Наведу лише список тем, які авторка порушила в творі:

• булінг у школі;
• підлітковий вік, коли авторитетами для дитини стають яскраві, на її думку, особистості з оточення;
• страшні наслідки пліток та наклепу;
• фізичне, психологічне насилля, а також газлайтинг для повноти цієї страшної картини;
• невпевненість в собі, дбайливо випещена батьками, яка повністю нівелює вміння розбиратися в людях та будувати особисті кордони;
• оманливість картинки, презентованої у соцмережах;
• справжнє дорослішання, що не залежить від фізіологічного віку;
• материнська любов, яка здатна на будь-яку помсту за позбавлення життя дитини.

Книга має 380 сторінок, які я прочитала всього за 3 дні. Одного разу провела час за книгою ледь не до світанку. Давно такого не було! Сторінка за сторінкою, і весь час хотілося дізнатися “а що ж далі?”.

За можливість почитати “Запит на дружбу” дякую Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система

#ЗаразЯЧитаю#АМЧитає#NowImReading