Бібліотекарі бібліотеки-філії №1 рекомендують книгу Джоан Гарріс «Ожинове вино».

Джоан Гарріс – англійська письменниця, яка народилася 3 липня 1964 року в містечку Барнслі (Йоркшир, Велика Британія) у франко-британській родині. Батьки Джонан працювали в магазині солодощів, який належав її бабусі з дідусем.

А ви знали, що вино вміє говорити?… «Вино вміє говорити. Усі про це знають. Тільки-но роздивіться. Підіть на ріг вулиці й спитайте в тамтешнього пророка – непроханого гостя на весільному бенкеті, юродивого. Воно промовляє. Воно черевомовить. У нього мільйон голосів. Воно розв’язує язики, примушує вибовкнути таємниці, про які ви б мовчали довіку, навіть такі, про які й гадки не мали. Воно кричить, голосно співає, шепоче. Воно розповідає про великі діяння, амбітні плани, трагічні кохання й жахливі зради. Воно заходиться від реготу. Тихенько посміюється саме до себе. Рюмсає перед дзеркалом. Витягає на поверхню події минулих літ і спогади, які краще б забути…» – такими словами починається цей роман.

Весь він просочений запахами спогадів дитинства, теплого літа та ароматами вина. Події в романі відбуваються в двох часових проміжках, де теперішнє переплітається з минулим.

Головний герой – відомий письменник Джей, який мешкає в Англії 1999 року. Він повсякчас занурений у спогади дитинства й думками повертається до Франції 1975-1977рр., згадує літо і свого товариша Джо, винороба.

Джей написав в житті одну дуже вдалу книгу й далі шукає свою музу, але натхнення його полишило. Коли одного дня він бачить рекламний проспект з будинком на продаж, який нагадує йому роки юності, він купує його, керуючись покликом серця. Адже саме в цьому домі проживав його товариш. Джей тікає до провінційного французького містечка в пошуках натхнення для написання нової книги. Тут він розмовляє з духом старого Джо, який підказує своєму юному другові, як чинити в тій чи іншій ситуації.

Облаштовуючи куплений будинок, Джей раптово відчуває натхнення писати. Не останню роль в цьому відіграють запилені пляшки дивного на смак вина, яке він отримав як останнє привіт від старого друга. В цьому старому домі Джей знайшов самого себе і те, що, здавалося б, навіки втрачено – справжнє кохання та спокій. Врешті-решт він стає фермером.

Це чудовий роман з нотками містики. Магія тут оживає в ожиновому вині, яке наприкінці книги випивають закохані, а після прочитання залишається терпкий солодкавий післясмак цього незвичайного напою.